До побачення, лелеки!
Наприкінці літа на луці збирається безліч лелек. Зайчик Стрибунець і лисик Рудик дізнаються, куди й навіщо вони вирушають.
- Тварини
- Вік: 6–8 р.
- 9 хв читання
- Диктор 9:33
Початок казки
На краю луки стояв високий старий стовп, а на його верхівці — величезне гніздо з гілок. Ціле літо зайчик Стрибунець і лисик Рудик приходили сюди підглядати за родиною лелек: мамою, татом і трьома лелеченятами. Коли вони вилупилися, малята були білі й пухнасті, як грудочки вати. Тепер вони виросли майже в дорослих птахів, тільки дзьоби в них були ще темні. На привітання лелеки завжди клекотіли, швидко стукаючи дзьобами. — Вони майже не мають голосу, — пояснював Рудик. — Вони розмовляють клекотом.
Продовження казки читайте в застосунку – з диктором і звуками.
